Багато хто називає різні дати, від яких можна починати відраховувати історію автобусів та пасажирських перевезень. Все залежить від того, що ж взяти за початок автобусної історії.

Ймовірно, найпершим у світі автобусом можна назвати машину з паровим двигуном Річарда Тревітіка, яку той продемонстрував англійській публіці 24 грудня 1801 у Корнуоллськомі місті Кемборн. Цей транспорт, що працює на паровому двигуні, міг здійснювати перевезення до восьми осіб.

У 1886 році в Лондоні з'явився перший електричний автобус. Швидкість його пересування становила11,2 км / ч. Через п'ять років схожий автобус побудували і в Росії на заводі «Дукс», одному з найбільш передових підприємств того часу в країні. Автобус заводу «Дукс» міг здійснювати пасажирські перевезення до десяти пасажирів, розвивав швидкість у 20 км/ год і мав запас ходу в шістдесять кілометрів.


12 квітня 1903 на свій маршрут вийшов перший автобус, оснащений двигуном внутрішнього згоряння. Сталося це в Лондоні, найбільш передовому місті того часу.

На початку виробництва автобусів для їх виготовлення не було спеціальних рам, а застосовувалися рами від вантажівок, які після модифікації і установки кузова перетворювалися в автобуси. Саме так розпочалося виробництво знаменитих Ікарусів. Багато знаменитих автобусних фірм і сьогодні йдуть цим шляхом, пропонуючи шасі, аналогічне вантажним автомобілям. На ці шасі автобусний кузов виготовляється зазвичай сторонніми організаціями, які займаються кузовними роботами. Перше повністю автобусне шасі розробили в Німеччині в 1923 році в компанії Bussing. Показ цього шасі відбувся у вересні 1924 р. на берлінському автосалоні. Але цей перший зразок так і залишився тільки виставковим.

У 1935 році з'явився красивий автобус «Mercedes-Benz», який був створений під керівництвом Пауля Яра. У ньому було 32 місця для пасажирів, а базувалася конструкція на шасі LO 3100, оснащеним 95-сильним дизелем. Максимальна швидкість складала 115 км / ч.

У роки війни про виробництво автобусів говорити було складно, лише після неї знову почався бурхливий розвиток автобусної промисловості. У країнах Східної Європи особливо слід відзначити марку «Ікарус». Завдяки воістину величезного експорту цих автобусів в СРСР, де він став візитною карткою пасажирських перевезень радянських міст, та й міжміських автобусних ліній теж, цих автобусів було вироблено просто неймовірна кількість, незважаючи на всі їхні недоліки і, скажемо прямо, не самий оригінальний дизайн. Тільки в СРСР було поставлено близько ста сімдесяти тисяч різних «Ікарусів». Вціліло виробництво «Ікарусів» і після розвалу соціалістичного табору, хоча звичайно ж виробництво довелося значно скоротити.

На сьогодні в світі виробляється маса автобусів, і цей вид транспорту, як і раніше залишається одним з найбільш затребуваних. Свої автобусні виробництва має безліч найрізноманітніших виробників автотехніки. Великі виробники вантажних автомобілів, такі як «Scania» або «Volvo» мають свої окремі автобусні підрозділи, які займаються випуском автобусів або автобусних шасі. Автобусні шасі купуються кузовними компаніями, які розробляють на основі вдалого шасі свою конструкцію кузовів автобусів.

В пасажирських перевезеннях розрізняються міські та туристичні автобуси. Їх призначення настільки різне, що фактично ці автобуси мають зовсім різні конструкції. В одних передбачається якомога більша місткість, з деякими обмеженнями комфорту. А в туристичному автобусі необхідно забезпечити максимально можливий комфорт для пасажирів при перевезенні їх на досить значні відстані. Загалом, автобусна техніка не стоїть на місці і продовжує розвиватися, тим паче, що окрім компаній зі стажем з Європи у справу включаються нові гравці з країн Азії, де дуже швидко розвивається автомобільне виробництво.